"Той, хто не знає..."

      

  "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього".                                                                                                                                  М.Рильський


Ємець Т.М., методист Гадяцького НМЦ

     Навчання в школі — один із найважливіших  періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху  особистості, особливо якщо це стосується навчання — найголовнішого сподівання дитини.

     Спостереження за розумовою діяльністю учнів показують, що якщо абстрактні поняття, висновки сформувалися в їх свідомості в процесі дослідження, аналізу оточуючої дійсності, то в них виробляється дуже цінна якість розумової праці – здатність досліджувати, пізнавати, вивчати факти та явища не лише шляхом безпосереднього спостереження, але й практичних дій.

     Дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою.

Математика як шкільний предмет володіє достатнім потенціалом для формування та розвитку тих якостей, які необхідні людині для того, щоб бути успішним у сучасному житті. Але розкрити красу і велич науки математики, донести до нових поколінь історію її становлення і розвитку, показати вклад відомих учених у розвиток математичної науки – важливе завдання

викладача математики, педагога.

Інноваційна  діяльність вчителів математики сьогодні має бути заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду та досвіду відомих математиків зокрема.

Найважливішим засобом розумового виховання є навчання, у процесі якого поліпшується розумовий розвиток є використання історичних надбань людства.

     Шляхи  використання спадщини видатних людей і математиків зокрема відіграє неабияку роль у вирішенні проблеми розумового розвитку  школярів, лідерської компетентності в сучасній школі.

     «Той, хто не знає свого минулого, - любив повторювати Максим Рильський,- не вартий майбутнього». Не можна любити свій рідний край, не знаючи його історії, людей, які збагачують, зберігають і примножують його славу.

     Тобто, не знаючи минулого, не можна зрозуміти справжній сенс сьогодення й мету майбутнього. Це стосується й математики.

     Програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів (5-12класи), затверджена Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.204р.) стверджує, що важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до  вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури.на дохідливих змістовних прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії й методики. Ознайомлювати учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків, що сприятиме національному і патріотичному вихованню.

     У діючому підручнику Є.П. Неліна «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» у розділі «Видатні математики України» розміщені фотографії та короткі біографічні довідки про Михайла Пилиповича Кравчука з Волині, Володимира Йосиповича Левицького та Мирона Онуфрійовича Зарицького з Тернопільщини, Георгія Феодосійовича Вороного з Чернігівщини та Михайла Васильовича Остроградського – нашого земляка.

     Програма з математики, як бачимо, зобов'язує ознайомлювати учнів з життям і діяльністю видатних математиків. Однак у програмі немає конкретних вказівок на те, яким саме фактом з історії приділити увагу, у яких класах і в якому обсязі.

     Шкільні підручники містять мало таких відомостей. Тому під час вивчення математики методично правильним є систематичне впровадження елементів історії науки, життєвого шляху її творців.

     Метою методики використання історичного матеріалу та спадщини видатних математиків на уроках математики, є показати особливості історії математики як міждисциплінарної науки (історичної, математичної і соціальної), визначити можливості її використання для оновлення змісту математичної освіти та удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

     Біографії видатних вітчизняних учених та їх внесок у розвиток науки є невичерпним джерелом для виховання та навчання підростаючого покоління.

Видатні математики Полтавщини                                                                 

                    

                          Гарус І.Б., методист відділу природничо-математичних

                         дисциплін Полтавського обласного інституту

                         післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Полтавська область має цікаву історію. Важко назвати куточок землі, подібний до Полтавщини, на небосхилі якого сяяло б стільки зірок наукового та культурного таланту. Полтавська земля виплекала геніїв української літератури: Івана Котляревського і Григорія  Сковороду, Панаса Мирного та Миколу Старицького, Миколу Гоголя та Євгена Гребінку, Володимира Короленка, Олеся Гончара, Архипа Тесленка та багатьох інших поетів і письменників. Дала пісенний талант Марусі Чурай, Раїсі Кириченко, наповнила народними мелодіями опери Миколи Лисенка. Тут у нас – до слави йшли Антон Макаренко і Василь Сухомлинський. Наша земля подарувала генія космонавтики Юрія Кондратюка та українського вченого, педагога, громадського діяча Михайла Остроградського. Полтавщина – колиска талантів.

Історію української математики можна починати ще з давніх часів, однак найбільш повно українська математична наука почала себе проявляти в першій половині ХХ ст. Окремо перелічим видатних математиків земляків, що прославили Полтавський край.

Острогра́дський Миха́йло Васи́льович народився 24 вересня 1801 році в селі Пашенівка Козельщинського району на Полтавщині в старовинній козацькій родині, що походила від гетьмана Данила Апостола. Видатний український математик, академік Петербурзької Академії наук, дійсний член ряду інших академій. Ідеї М. В. Остроградського дають можливість правильно описувати рух електрона в магнітних полях або спінові ефекти в квантовій теорії поля. 

Михайло Васильович – непересічний талант, сміливий і гострий розум, висока математична ерудиція, знання сучасного природознавства дозволили йому зробити першорядні відкриття в багатьох галузях математики і механіки.  Діапазон наукової творчості Остроградського надзвичайно широкий: диференціальне та інтегральне числення, алгебра, теорія чисел, диференціальна геометрія, теорія ймовірностей, математична фізика, варіаційне числення, аналітична механіка, теорія удару, балістика тощо. 

У 2011 році на Полтавщині (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Козельщинський навчально-виховний комплекс) відбулися традиційні XІ Всеукраїнські педагогічні читання «Науково-педагогічна спадщина Михайла Остроградського і сучасні проблеми освіти», присвячені 210 річниці від дня народження нашого видатного земляка – Михайла Васильовича Остроградського.

Загальна кількість учасників XІ Всеукраїнських педагогічних читань становить близько 436 осіб. Це науковці, викладачі вищих навчальних навчальних закладів, працівники методичних установ і позашкільних закладів, аспіранти, студенти, вчителі математики, школярі з Полтавської області та також міст Києва і Дніпропетровська. 

                Організатори читань – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського – передбачили крім пленарного та секційних засідань культурно-розважальні заходи: екскурсію містом, екскурсію-огляд історико-архітектурних споруд Козельщинського Різдвяно-Богородицького жіночого монастиря, відвідування музею М.В.Остроградського у Хорішківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Козельщинського району. Крім того учасники читань відвідали могилу М.В.Остроградського у с. Пашенному.

Підсумком роботи зібрання стала публікація збірки матеріалів XІ Всеукраїнських педагогічних читаннях «Науково-педагогічна спадщина Михайла Остроградського і сучасні проблеми освіти».

Олександр Матвійович Астряб народився 3 вересня 1879 р. у м. Лубни (тепер Полтавської області) в учительській сім'ї з Лемківщини. Визначний український педагог-реформатор, вчений, засновник школи з методики викладання математики, професор, автор підручників, навчальних і методичних посібників з геометрії, алгебри, арифметики, заслужений діяч науки України (1944), лауреат премії ім. К. Д. Ушинського (1952), нагороджений орденом Леніна (1953).

Лев Абрамович Тумаркін народився у мальовничому куточку Полтавщини, у місті Гадячі 14 січня 1904 року – доктора физико-математичних наук (1936), професора (1931), декана (1935–1939) механіко-математичного факультету Московського державного університету.

Олексíй Григо́рович Іва́хненко народився  11 квітня, 30 березня за старим стилем, 1913 року у Кобеляках. Український вчений у галузі автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання. Академік Національної академії наук України (2003). Заслужений діяч науки УРСР (1972).

18–19 квітня 2013 року відбувся обласний науково-практичний семінар для методистиів районних (міських) методичних кабінетів, керівників методичних об’єднань вчителів математики "Спадщина Олексія Григоровича Івахненка та методика використання історичного матеріалу на уроках математики" на базі відділу освіти Кобеляцької районної державної адміністрації, усьго були присутні 30 чоловік, крім представників Лохвицького, Семенівського районів.

Мета семінару "Спадщина Олексія Григоровича Івахненка та методика використання історичного матеріалу на уроках математики" була вдало реалізована, а саме показано особливості історії математики як міждисциплінарної науки (історичної, математичної і соціальної), визначино можливості її використання для оновлення змісту математичної освіти і удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах області.

Під час роботи семінару відбувся перегляд фільму, присвяченого пам’яті Олексія Григоровича Івахненка, автор Фепа Ольга Євгеніївна, вчитель математики Білицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.

Учасники семінару відзначили, що біографії видатних вітчизняних учених та їх внесок у розвиток науки є невичерпним джерелом для виховання та навчання підростаючого покоління. Ідеї видатного математика Олексія Григоровича Івахненка знайшли своє втілення в сучасних технологіях навчання як у школі так і в позашкільному навчанні математики молоді.

Ляшко Iван Іванович народився 9 вересня 1922 у с. Мацківці Лубенського райну Полтавської області. Перший декан факультету кібернетики (1969-1977) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії наук України.

Юрій Олексійович Митропольський народився 3 січня 1917 року в селі Чернишівка поблизу Шишак, Шишацького району Полтавської області. Видатний вчений сучасності в галузі математичної фізики, теорії нелінійних коливань та диференціальних рівнянь – дійсний член Національної академії наук України, Російської академії наук; іноземний член заснованої в 1711 році Болонської академії наук (Італія) – однієї з найстаріших академій Європи, іноземними членами якої були М.Ломоносов, П.Чебишев, Д.Мендєлєєв, І.Мечников, Н.Бор, М.Кюрі, Д.Гілберт, А.Пуанкаре та ряд інших всесвітньо відомих учених.

Юрій Олексійович отримав фундаментальні результати в галузь асимптотичних методів нелінійної механіки, якісних методів теорії диференціальних рівнянь, у дослідженні динаміки коливних процесів у нелінійних системах. Він створив алгоритм побудови асимптотичного розкладання нелінійних диференціальних рівнянь, що описують нестаціонарні коливальні  процеси, розробив метод вивчення одно частотних процесів у коливальних систем із багатьма степенями свободи. Учений досліджував системи нелінійних диференціальних рівнянь, що описують коливальні процеси у гіроскопічних та сильно нелінійних системах, розвинув теорію інтегральних многовидів і метод усереднення. 

Математика – це не лише формули і теореми, а ще і ті люди, які їй займаються, ті люди, які всю душу вкладають в її розвиток. І ніяк не можна, кажучи про математику, не згадати про тих, хто їй присвятив все життя і доніс її до нас. Їх імена не можна забувати. Ці люди віддали своє життя науці. Ради нас, ради своїх нащадків. Отже наш борг - пам'ятати їх і продовжувати їх справу. Особливо це стосується математиків Полтавщини.

Література:

1.       Гарус І. Б. Положення про проведення обласних математичних змагань імені М. В. Остроградського / І. Б. Гарус // Імідж сучасного педагога. – 2013. – № 7 (136). – С. 71–72.

2.       Гарус І. Б. Про систему роботи із залучення учнів загальноосвітніх закладів області до математичних змагань, турнірів та міжнародного конкурсу «Кенгуру» / І. Б. Гарус // Науково-методичні записки ПОІППО: Оптимізація змісту, шляхів та методів сучасної профільної компетентнісно орієнтованої освіти. – 2013. – Вип. 5. – С. 100–112.

3. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контексті. – Полтава: ПОІППО, 2006, – 328 с.
4. Матеріали XІ Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених пам'яті М.В.Остроградського "Науково-педагогічна спадщина Михайла Остроградського і сучасні проблеми освіти", 26-27 вер. 2011 р. [Текст]. – Полтава: ТОВ "АМСІ", 2011.– 49-53 с.
5. Остроградський М.В., Блум І.А. Роздуми про викладання //Постметодика.- 1996.-№2(12).- С.45-54.

                 

відомі математики from hadmatem (deidei73.ucoz.ru/vydomy.ppt‎)